Взагалі, поняття «поліфонія» спочатку відносилося до світу академічного музичного мистецтва. Поліфонія, буквально - багатоголосся, відноситься до жанру музичних творів, музична структура яких складається не з мелодії і акомпанементу, а формується шляхом взаємодії і переплетіння кількох окремих мелодій, які і утворюють собою всю музичну «тканину». Найвищого розквіту поліфонічний стиль в музиці отримав у творчості І. С. Баха. Наведемо простий приклад на фрагменті одного з творів цього композитора. Хоральна прелюдія фа-мінор («Ich ruf 'zu dir, Herr» - «Я кличу до тебе, Господи») - один з відомих творів Баха. Послухаємо цей чудовий твір у фортепіанній транскрипції Ф. Бузоні у виконанні Валентини Лисиці.

                                 

     Музична тканина цього твору складається з трьох мелодічних ліній, кожна з яких з одного боку є самостійною, але при цьому і несе в собі певний символічний і образний зміст в загальній поліфонічній структурі музичного твору:


     Верхній голос - власне мелодія хоралу, спокійного споглядального характеру:


     Середній голос, на перший погляд, являє собою просту фактурну фігурацию, проте - це є самостійна мелодія, наповнена особливою виразністю і символічним змістом:


     Нижній голос в низькому регістрі не тільки створює необхідну гармонічну опору, але і розвивається як самостійна мелодична лінія:


    
      Переплітаючись між собою, ці три мелодійні лінії і утворюють всю музичну «тканину» твору. Цей твір в оригінальному викладені (написаний для органу) майстерно використав Андрій Тарковський у своєму фільмі "Солярис".

      Треба сказати, що елементи поліфонії присутні в тому чи іншому вигляді практично в будь-якій музиці, в тому числі і в сучасній, естрадній, джазовій, рок-музиці і так далі.

Цифрова поліфонія

    Поняття поліфонії в світі цифрових клавішних інструментів має таке значення: це кількість звуків, які тон-генератор цифрового фортепіано (або також синтезатора, наприклад) може сформувати і відтворити одночасно. Саме одночасно! Розглянемо поняття поліфонії на прикладі цифрового фортепіано. Наприклад, треба відтворити одну ноту на цифровому фортепіано. Ви натискаєте одну клавішу. Відтворюється: 1 - Основний тон - це один звук поліфонії, але ... Звучання однієї ноти фортепіано - це не тільки основний тон, а й цілий шлейф обертонів - гармонік, які надають йому характерного забарвлення, роблять упізнаваним тембр конкретного концертного роялю марки Steinway&Sons або KAWAI, наприклад. Якщо цифрове фортепіано, наприклад, формує шлейф гармонік до восьмого обертону - це ще +8 звуків поліфонії. Тобто, на відтворення однієї ноти на клавіатурі тон-генератор витрачає одночасно 9 звуків поліфонії. Натискаєте акорд з трьох звуків - 27. Якщо одночасно звучить багато звуків і на їх повноцінне формування потрібна більша кількість поліфонії, ніж може сформувати тон-генератор, то тоді, тон-генератор починає "економити" поліфонію за рахунок урізання обертонів, тобто звуки ви звичайно будете чути всі, але з укороченим обертоновим шлейфом, наприклад, тільки до третьої гармоніки. Природно, тембр від цього стане простішим і менш виразним. Тому, чим більше число поліфонії - тим краще: при одночасному звучанні великої кількості звуків, наприклад складні акорди, та ще й з використанням педалі (а це викликає необхідність у формуванні цілих шлейфів додаткових обертонів), звук буде залишатися таким же виразним, багатим на обертони .
     Однак, саме по собі число поліфонії нічого не означає, якщо не враховувати технологію формування звуку тон-генератором. Якщо тон-генератор використовує моделювання, тобто, грубо кажучи, синтезує звук - це одне, тоді він працює так, як було описано вище. Але, якщо тон-генератор для формування звуку використовує семплювання - це зовсім інше. Семпл - це фрагмент звучання справжнього живого роялю, записаний мікрофонами. Ви натискаєте ноту на цифровому фортепіано і тон-генератор просто відтворює записаний фрагмент, в його складі вже є повний спектр обертонів, тобто тон-генератор використовує всього одну одиницю поліфонії. Тому, якщо в цифровому фортепіано використовується «чисте» семплювання - число поліфонії може бути і не настільки великим, при моделюванні - чим більше, тим краще. Для повноцінного звучання цифрового фортепіано, тон-генератор якого для формування звуку фортепіано використовує «чисте» семплювання, значення параметра поліфонії в 128 нот буде цілком достатнім. Варто зауважити, що семплювання в чистому вигляді при формуванні тембру цифрового фортепіано використовується вкрай рідко. В основному провідні виробники цифрових фортепіано, такі як KAWAI, Roland, Dexibell, Pearl River, використовують гібридні технології формування, які використовують одночасно і записані семпли і додаткове моделювання кінцевого тембру. При моделюванні враховується швидкість і сила натискання на клавішу, різниця часу приходу сигналів між першим, другим і третім сенсорами, а також різниця в часі приходу сигналів між першим і третім сенсорамі, другим і третім сенсором. На основі аналізу всього комплексу цієї інформації, тон-генератор цифрового фортепіано формує звук, наближений за комплексом механіко-акустичних параметрів до звуку акустичного роялю або піаніно при еквівалентних механіко-акустичних параметрах натискання клавіші на акустичному інструменті. Моделі цифрових фортепіано названих фірм мають у своєму арсеналі також і додаткові налаштування, що імітують призвуки механічних елементів акустичного роялю або піаніно, такі як резонанс струн, резонанс демпферної системи, звук відпускання клавіш та інші. Будь-яка з цих додаткових обробок також вимагає використання додаткових осциляторів (генераторів) звуку, тобто витрачається більше число можливостей поліфонії.
      З огляду на все вищесказане, можна зробити висновок про те, що чим більше число поліфонії заявлено в цифровому фортепіано, тим краще. Так, наприклад, всі цифрові фортепіано бренду Kawai, використовують «чисте» семплювання, але дозволяють збагачувати звучання за рахунок додаткового моделювання (струнний, демпферний резонанси, шум підняття і опускання демпферного системи і клавіш). Таким чином, максимально наближають звучання цифрового фортепіано до природного звучання акустичного інструменту. При цьому, цифрові фортепіано цього бренду мають, як правило, число поліфонії, яке дорівнює 256. Фірма Roland, яка використовує здебільшого моделювання, засноване на аналізі семплів, практично у всій лінійці своїх цифрових фортепіано заявляє число поліфонії рівне 256, а в топових продуктах - як «не лімітована» з 320 осциляторами. Також і італійська фірма Dexibell в своїх ексклюзивних моделях цифрових фортепіано серії VIVO заявляє про «необмежену» поліфонію при формуванні звуку акустичного роялю.

Автор - Олексій Павлов*

  *Використані матеріали з роботи автора «Поліфонічна символіка музики Й. С. Баха в контексті трансформації світосприйняття та еволюційних процесів мистецької думки упродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття».Свідоцтво про реєстрацію автрського права на твір №59652